Опепраційні системи та програмне забезпечення

Група 6.

Курс: Операційні системи та програмне забезпечення

Група № 6, курс 2

Викладач: Замура Олександр Васильович

Дата проведення занятя за розкладом -   14,   21   квітня 2021 р

Урок №   50,  51

Кількість годин - 2

Тема: ООІ та ПЗ-2.3.4  ЛПЗ  Встановлювати та налагоджувати прикладне програмне забезпечення; інсталювати та використовувати програми для архівування та розархівування інформації; відновлювати пошкоджені архіви

Виконати   практичну  роботу  :  

Практична робота

Тема: Архівація та розархівація файлів. Робота з програмами запису даних на компакт-диски.

Мета: Набути практичних навичок створення архівів та відновлення з архіву, засвоїти основні поняття архівації інформації, записувати дані на компакт-диски.

Матеріали та обладнання: ПК, операційна система Windows, програми WinRar, WinZip.

Зміст та послідовність виконання.

Завдання 1.

1. Створити на диску С: папку з назвою Звіт 2

2. Скопіювати в каталог 6 файлів з папки Мої документи

3. Завантажити програму-архіваторWinRAR

4. Ознайомитись з інтерфейсом програми та перелічити команди панелі інструментів

5. Створити на диску С: rar, zip, sfx -архіви свого каталогу

6. Порівняти ступінь стиснення інформації в різних типах архівів і заповнити таблицю.

7. Виконати операції над архівом:

• Переглянути вміст архіву
• Виконати сортування вмісту архіву за ім'ям, розміром, датою створення, ступенем стиснення:
• Додати до архіву з папки Мої документи 2 файли
• Перевірити архів на наявність помилок
• Знищити з архіву декілька файлів

8. Знищити з диску С: свій каталог

9. Виконати розархівацію архіву на диск С:

Переконатись, що після розархівації зміст файлів не порушено.

Завдання 2.

1. Виконати і описати методику запису інформації на компакт-диск засобами програми Nero Express

2. Виконати і описати технологію видалення даних з компакт-диску в програмі Nero Express.

3. Виконати і описати технологію створення образу і запису його на диск в програмі Nero Burning ROM

4. Продемонструвати виконану роботу викладачу.

1. Знищити створене на занятті

2. Вимкнути ПК за дозволу викладача.

Контрольні питання

1. Які є програми архіватори?

2. Як заархівувати файл чи папку?

3. Як розархівувати файл чи папку?

4. Що таке sfx-архів?

5. Які є програмами запису даних на компакт-диски?

6. Як записати аудіо-диск в програмі Nero Express?

3. Описати основні можливості вибраного пакета Nero Express?

4. Що таке мультисесійний диск?

Курс: Операційні системи та програмне забезпечення

Група № 6, курс 2

Викладач: Замура Олександр Васильович

Дата проведення занятя за розкладом -    17,   24,   31 березня;  07  квітня  2021 р

Урок № 46- 49

Кількість годин - 4

Тема:  ООІ та ПЗ-2.3.4 Підтримка, встановлення та налагодження прикладного програмного забезпечення Порядок встановлення, налагодження та підтримку прикладного забезпечення: загального та спеціального призначення; порядок створення, розархівування, редагування та відновлення файлів архіву. 

Опрацювати матеріал:   

Виконати тести :  

Курс: Операційні системи та програмне забезпечення

Група № 6, курс 2

Викладач: Замура Олександр Васильович

Дата проведення занятя за розкладом -  24 лютого;  3,  10  березня  2021 р

Урок № 43- 45

Кількість годин - 3

Тема: ОС ООІ та ПЗ-2.3.3 ЛПЗ  Інсталювати та використовувати програми для антивірусного захисту; здійснювати оновлення антивірусних баз; у межах своєї компетенції забезпечувати захист інформації на комп'ютерному обладнанні та у локальних мереж

Опрацювати матеріал:   

Виконати тести :  

Курс: Операційні системи та програмне забезпечення

Група № 6, курс 2

Викладач: Замура Олександр Васильович

Дата проведення занятя за розкладом -      20,  27   січня,  3,  10,  17  лютого  2021 р

Урок № 38- 42

Кількість годин - 5

Тема:  ОС ООІ та ПЗ-2.3.3 Забезпечення захисту інформації на комп'ютерному обладнанні та у локальних мережах.

Види загроз та рівні небезпеки інформаційних систем; захист інформації в інформаційних системах; порядок встановлення та налагодження антивірусного програмного забезпечення. 

Опрацювати матеріал:   

Виконати тести :  

Курс: Опепраційні системи та програмне забезпечення

Група № 6, курс 2

Викладач: Замура Олександр Васильович

Дата проведення заннятя за розкладом -     16 ,   23  грудня 2020 р

Урок №   33     -     37

Кількість годин -   5

Тема: ООІ та ПЗ-2.3.2 Використання сервісного програмного забезпечення для продуктивної роботи ПК

ЛПР    Встановлювати сервісні програми; здійснювати тестування вузлів обладнання або окремих елементів ПК та периферійного обладнання; створювати, відновлювати файли з резервованих копій; здійснювати відновлення видалених та пошкоджених розділів та файлів; використовувати програми емуляції оптичних дисків; створювати завантажувальні диски з дистрибутивом ОС; використовувати завантажувальну дискету або флеш-накопичувач для відновлення завантажувальних файлів

Виконати тести : 

Курс: Опепраційні системи та програмне забезпечення

Група № 6, курс 2

Викладач: Замура Олександр Васильович

Дата проведення заннятя за розкладом -    25   листопада,    02,  09,  16  грудня   2020 р

Урок №    23   -  32

Кількість годин - 10

Тема:   ООІ та ПЗ-2.3.2 Використання сервісного програмного забезпечення для продуктивної роботи ПК

 Порядок установлення сервісних програм; помилки в роботі компонентів ПК та їх усунення. 

Опрацювати матеріал:  

Курс: Опепраційні системи та програмне забезпечення

Група № 6, курс 2

Викладач: Замура Олександр Васильович

Дата проведення заннятя за розкладом -      04 ,  11,   18  листопада   2020 р

Урок №    15    -    22

Кількість годин - 8

Тема: ООІ та ПЗ-2.3.1 Встановлення, налагодження та обслуговування системного програмного забезпечення.

ЛПР   Інсталювати операційні системи під керівництвом оператора з обробки інформації та програмного забезпечення вищої кваліфікації або керівника підрозділу; здійснювати налагодження інтерфейсу в операційних системах; встановлювати та оновлювати драйвери пристроїв; працювати з об'єктами файлової системи; встановлювати оновлення для операційних систем; встановлювати, налагоджувати, забезпечувати роботу окремих компонентів та конфігурацій операційних систем; виконувати операції з об'єктами; підтримувати установлене системне програмне забезпечення   

Виконати  тести :

Курс: Опепраційні системи та програмне забезпечення

Група № 6, курс 2

Викладач: Замура Олександр Васильович

Дата проведення заннятя за розкладом - 21 ,  28  жовтня    04 листопада    2020 р

Урок №   08  -  14

Кількість годин  -   7

Тема: ООІ та ПЗ-2.3.1 Встановлення, налагодження та обслуговування системного програмного забезпечення.

Порядок встановлення, налагодження та оновлення драйверів; організацію даних в операційних системах; управління дисками, файлами та теками; порядок налагодження та обслуговування. 

Опрацювати матеріал: 

BСТАНОВЛЕННЯ ДРАЙВЕРІВ.

Поняття драйверу.

Драйвер - програма, що розширює можливості операційної системи.

Драйвер пристрою - програма операційної системи для керування роботою периферійними пристроями: дисководами, монітором, клавіатурою, принтером, маніпулятором "миш" та ін.

Драйвер пристрою повинен враховувати специфіку роботи зовнішнього приладу, усі тонкості його функціонування. В зв'язку з цим кожному приладу повинен відповідати свій драйвер.

Функції драйвера пристрою складаються в наступному:

• прийняття та обробка запросу (керуючого сигналу), що надходить до даного периферійного пристрою;

• перетворення запросу про необхідність зв'язку з цим пристроєм у серію команд керування ним, з урахуванням усіх деталей конструкції та особливостей його роботи;

• обробка сигналу переривання, який надходить від відповідного цьому драйвера периферійного пристрою.

Драйверами також вважаються програми, які забезпечують керування розширеної пам'яті, а також створення і обслуговування віртуальних пристроїв, наприклад електронного диска в кооперативній пам'яті.

Драйвери можуть бути або стандартні, або завантажувальними.

Стандартні (внутрішні) драйвери - це програми, які знаходяться усередині BIOS або його модуля розширення EM BIOS служать для керування зовнішніми пристроями, що входять до стандартного комплекту поставки персонального комп'ютера. Ці драйвери підключаються до системи автоматично після переходу комп'ютера в нормальне робоче становище.

Завантажувальні (зовнішні, встановлювані) драйвери - це програми, що зберігаються на диску і призначені для керування зовнішніми пристроями, які відрізняються від стандартних або за своїми технічними властивостями, або особливими режимами використання. Завантажувальні драйвери підключаються до системи тільки тоді, коли вони вказані у файлі конфігурації CONFIG.SYS. Можливість використання завантажувальних драйверів полегшує адаптацію операційної системи до нових зовнішніх пристроїв.

Настроювання операційної системи за допомогою файлу конфігурації CONFIG.SYS

Файл CONFIG.SYS призначений для налагодження операційної системи на конкретну конфігурацію апаратури комп'ютера. Він, також як і файл AUTOEXEC.BAT, присутній практично на кожному комп'ютері і розташовується в головному каталозі на диску, з якого відбувається завантаження операційної системи (зазвичай це диск С).

Його основне призначення - завантаження в оперативну пам'ять необхідних драйверів (керуючих програм) для керування апаратною частиною комп'ютера: підключення різних видів пам'яті, клавіатури, мишею, принтером і т.д.

При відсутності цього файлу параметри конфігурації операційної системи встановлюються по умовчанню. Запускається він автоматично при кожному завантаженні операційної системи MS DOS.

Файл CONFIG.SYS створюється і редагується як текстовий файл в будь-якому текстовому редакторі.

• Файл CONFIG.SYS складається з спеціальних команд операційної системи MS DOS по настроюванню апаратури. Формат цих команд має вигляд:

Ім'я команди = значення

• Кожна команда займає окремий рядок;

• Після закінчення формування конструкції кожної команди необхідно натиснути клавішу .

• Конструктивно кожна команда може бути записана символами розмір яких не має значення;

• Після редагування цього файлу необхідно здійснити перезавантаження операційної системи для становлення нової конфігураційної настройки;

Команди, найбільш широко використовувані у файлі CONFIG.SYS

BREAK = ONабо OFF - становлення режиму перевірки одночасного натиснення клавіш або . Якщо установлений параметр ON, то при операціях введення-виводу з диском можна перервати роботу, в протилежному випадку (параметр OFF) це зробити не можливо й операція буде виконана повністю.

BUFFERS = число - виділення об'єму оперативної пам'яті у відповідності із заданим у команді числом буферів (комірок стандартної довжини). Ці буфери відводяться для проміжного зберігання даних з диска в пам'ять і навпаки при операціях введення-виводу з диском. Таким чином збільшується швидкість обміну між диском і оперативною пам'яттю. Звичайно, рекомендується використовувати 40 буферів.

DEVICE= ім'я драйверу [параметри] - підключення драйверу для керування будь-яким пристроєм, наприклад, мишею;

DEVICEHIGH= ім'я драйверу [параметри] - завантажує драйвер пристрою у верхню частину пам'яті (UMA - Upper memory);

Примітка: порядок запису команд DEVICE та DEVICEHIHG у файлі CONFIG.SYS дуже важливий! Спочатку установлюються драйвери, що дозволяють працювати з різними видами пам'яті, якщо доповнюють стандартну пам'ять об'ємом 640 Кбайт, а потім установлюються драйвери, що використовують цю пам'ять.

DOS = параметри установлює режим використання області високої пам'яті (HMA) і забезпечення доступу до блоків верхньої пам'яті (UMB);

FILES= число - установлює максимальне число одночасно відкритих файлів. Зазвичай це число не повинно бути менше 20;

NUMLOCK= ON або OFF - установлює стан клавіш . Параметр OFF відключає дію цієї клавіші, параметр ON - включає режим введення з клавіатури прописних букв.

REM чи; - коментар;

LASTDRAVE- становлення кількості букв логічних дисків.

Установлювані драйвери у файлі CONFIG.SYS.

Для керування зовнішніми пристроями використовуються стандартні (вбудовані) і завантажувальні (установлювальні) драйвери.

Стандартні драйвери BIOS забезпечують роботу комп'ютера стандартної конфігурації, до складу якої входять: монітор, жорсткі та гнучкі диски, клавіатура, зовнішні порти зв'язку.

Завантажувальні драйвери дозволяють забезпечити підключення додаткових пристроїв, наприклад, миші, дисковод для лазерних дисків, лазерний принтер та ін. Крім того, драйвери можуть забезпечити додаткові настройки стандартних пристроїв, наприклад, драйвер-українізатор для стандартної клавіатури з латинським шрифтом.

Призначення найбільш часто використовуваних драйверів.

ANSI.SYS - підтримує імітування терміналу ANSI.

DISPLAY.SYS - підтримує перемикання кодових сторінок для монітору.

HIMEN.SYS - керує використанням розширеної (Extended) пам'яті.

EMM386.EXE - організує розширену (Extended) пам'ять і забезпечує доступ до області верхньої пам'яті на комп'ютерах з процесором 386 та вище, які мають розширену (Extended) пам'ять.

Приклад варіанту файлу CONFIG.SYS.

DEVICE=C:\DOS\HIMEM.SYS

-становлення драйверу керування розширеною пам'ятью.

DEVICE=C:\DOS\EMM386.SYS RAM

-становлення драйверу, що забезпечує імітацію розширеної пам'яті доступ до блоків UMB верхньої пам'яті.

DEVICEHIGH=C:\DOS\MOUS.SYS

-розміщення драйверу миші у верхній частині пам'яті.

DOS=HIGH, UMB

-розміщення операційної системи в області верхньої пам'яті й забезпечення доступу до блоків UMB верхньої пам'яті.

NUMLOCK=OFF

-відключення режиму введення з клавіатури прописних букв.

BUFFERS=40

-забезпечення для пересилки між дисками та пам'яттю 40 буферів.

FILES=40

-дозвіл одночасного відкриття 40 файлів

BREAK=ON

-переривання роботи програми при одночасному натисканні клавіш або .

Виконати тест:

Курс: Опепраційні системи та програмне забезпечення

Група № 6, курс 2

Викладач: Замура Олександр Васильович

Дата проведення заннятя за розкладом - 30  вересня , 20 жовтня   2020 р

Урок № 05 - 07

Тема: структуру та порядок установлення операційних систем;

Встановлення операційних систем

Встановлення чи перевстановлення операційних систем, для одних людей - легеньке заняття, як для мене), для інших це може стати темною пригодою із зіпсованими нервами та втраченими файлами за кілька років. Як же в загальному все це відбувається:

1. Загальний огляд. Перед початком будь яких робіт потрібно оцінити ситуацію. Для початку чи є оптичний диск і які типи дисків він читає та чи взагалі читає. В когось читає і CD i DVD, в інших він тільки для краси, або зіпсований, або просто сівший лазер і толку нуль. Якщо приводу нема - значить потрібен альтернативний спосіб щоб поставити операційну систему. Це може бути зовнішній оптичний привід який підключається до USB, або флешка яку потрібно для установки конкретної ОС, специфічно підготувати. Якщо ж Windows уже стояв, і є потреба його замінити. Треба врахувати чому саме він перестав працювати. Тут може бути буквально дві причини: постарався користувач і щось зпоганив, або жорсткий диск повільно але впевнено виходить з ладу, теж ясне діло по різним причинам. Наприклад з ноутбуком танцювали або копнули системний блок.
2. Збереження даних. Перед початком робіт, зберігаються всі важливі дані на інший диск. Передивляємось разом і всі дані переміщаємо у безпечне місце - інший жорсткий диск, флешка ітд.
3. Робота з жорстким диском. Якщо Windows перед тим сам перестав працювати - є підозри на фізичну несправність жорсткого диску. В цьому випадку він діагностується і повністю перевіряється на биті сектори, фізичні пошкодження, стан SMART ітд. Якщо стан катастрофічний - йде на заміну. Якщо биті сектори в конкретному місці - можна спробувати "вирізати це місце" і заховати. Диск буде і далі в аварійному стані, але попрацювати з ним ще можна буде. Якщо ж комп'ютер новий і на ньому нічого немає - значить на цьому етапі створюються розділи на жорсткому диску для конкретних задач.
4. Власне встановлення ОС. Всі етапи вище пройдено - тепер можна власне ставити Операційну Систему. Кому Windows, а кому що душі любо - Linux, FreeBSD, iOS ітд. Тут головне бути уважним і встановити систему на розділ який для неї призначений і підготовлений на етапі вище. Власне тут складностей не має бути ніяких. Під час встановлення йдуть банальні питання, налаштовуються користувачі, мова вводу та інтерфейсу та багато інших простих речей).
5. Встановлення драйверів. В залежності з яким залізом хто буде працювати - потрібні драйвери щоб розкрити всі можливості а в деяких випадках взагалі пояснити операційній системі як з певним залізом їй взагалі потрібно працювати. Більшість стандартних драйверів уже інтегровані в системі. Але як показує практика, завжди є драйвери які потрібно після встановлення шукати і встановлювати. Особливо це стосується ноутбуків. Майже всі їхні драйвери потрібно закачувати з інтернету. Це взагалі рекомендований крок! Драйвери бувають і на диску при покупці, але виробники регулярно їх оновляють і тому рекомендуються закачати найсвіжіші версії драйверів. Після цього кроку можна вважати що найважче позаду).
6. Встановлення програмного забезпечення. Тепер залишається буквально дрібниця. Потрібно встановити базовий набір програм щоб все працювало. І при потребі програми які потрібні для специфічних задач. До базового можна віднести - антивірус, веб переглядач, плеєри, набір кодеків щоб програвалось все відео, різні плеєри для музики та відео ітд...
7. Налаштування під конкретні потреби. Тут уже можна додавати мови вводу, користувачів і паролі для них. Фон, заставку, шрифти, розмір піктограм, та багато чого іншого.

Курс: Опепраційні системи та програмне забезпечення

Група № 6, курс 2

Викладач: Замура Олександр Васильович

Дата проведення заннятя за розкладом - 16, 23 вересня 2020 р

Урок № 03 - 04

Тема:  інтерфейси та файлові системи операційних систем;

Інтерфейс операційної системи

Операційна система персонального комп'ютера повинна мати дружній інтерфейс (зручний як засіб спілкування), бути стійкою до помилок користувача і зручною для його роботи за комп'ютером.

Інтерфейс командного рядка застосовувався до 1990-х рр. в операційній системі персональних комп'ютерів MS-DOS (англ. Microsoft Disk Operation System - дискова операційна система). Взаємодія з системою здійснювалося подачею команд з клавіатури у вигляді алфавітно-цифрової послідовності в рядок на екрані. Операційна система перетворювала такі команди в операції, що виконуються комп'ютером. Команди імена файлів треба було пам'ятати і точно вписувати. Персональний комп'ютер, хоча і стояв на столі, ще не міг використовуватися непрограмістів.

В кінці 1970-х рр. дослідження компанії Xerox показали, що зручною формою введення та подання інформації є наочний і зрозумілу мову картинок. Об'єкти (файли, пристрої, команди, програми) доцільно представляти у вигляді легко вгадується графічних образів, маніпуляції з якими повинні бути схожі на здійснювані людьми з аналогічними матеріальними об'єктами, спиратися на природність засвоєння графічної інформації людиною. Вперше графічний інтерфейс застосувала компанія Apple в операційній системі Macintosh. Потім компанія Microsoft використовувала його в операційних системах Windows.

Графічний інтерфейс користувача (Graphical User Interface, GUI) - графічне середовище, організуюча взаємодія користувача з обчислювальною системою через візуальні елементи управління па екрані: вікна, списки, кнопки, гіперпосилання, значки та ін.

Команди в такому середовищі подаються не введенням слів з клавіатури, а за допомогою елементів графічного інтерфейсу:

• • прямокутні переміщувані області на екрані (вікна) стали своєрідним "пристроєм" введення або виведення інформації в відкриту програму і повідомлення;
• • меню і панелі кнопок дають вибір подачі команд;
• • значки (малюнки-мініатюри) представляють файли, папки, пристрої;
• • покажчик на екрані (курсор) - символ (стрілка, вертикальна паличка і ін.) Переміщається по екрану, щоб виділяти об'єкти і давати команди;

В даний час всі операційні системи персональних комп'ютерів забезпечують взаємодію з користувачем за допомогою графічного інтерфейсу. Графічний інтерфейс застосовується і в більшості прикладних програм, що допомагає навіть початківцю опанувати роботу в середовищі операційної системи з файлами, запускати програми і т.д.

Подальший виклад орієнтоване на операційну систему Windows.

Файли і файлова система

Файл - пойменована сукупність записів даних, що зберігаються в зовнішній пам'яті комп'ютера (наприклад, на диску) і розглядаються як єдине ціле. Операційна система і прикладні програми обробки розглядають файл як єдиний інформаційний об'єкт, що викликається в оперативну пам'ять комп'ютера для обробки або виконання. Файли можна розділити на виконувані (програми) і невиконувані (файли даних і документів). Виконувані файли можуть завантажуватися операційною системою на виконання, а невиконувані файли можуть тільки змінювати свій вміст під впливом програми.

Файл програми (або її частини) при відкритті поміщається в оперативну пам'ять, і починається виконання описаних в ньому команд, в тому числі викликання інших програм, відкриття або створення файлів документів. Імена файлів програм, встановлених при інсталяції, не слід змінювати, так як з ними можуть взаємодіяти інші програми.

Файл даних створює або відкриває програма, яка виконує з ним будь-які дії: читання, редагування, подання на екрані, роздрукування на принтері, озвучування; перетворення в дані для іншої програми.

Дані, що містяться в файлі, - це ланцюжок двійкових кодів, які мають для операційної системи загальне ім'я і загальні властивості, хоча фізично дані файлу можуть бути записані в розрізнених областях простору диска-носія.

Файл - це назва файлу, яке разом розширенням і шляхом доступу до файлу однозначно його ідентифікує. Користувач, створюючи в прикладних програмах файл, сам задає йому ім'я.

В сучасних операційних системах дозволені довгі імена файлів - до 256 символів. Але в імені файлу заборонені знаки <>: | "? * /, Які використовуються в запису команд. Комп'ютер при роботі з файлами і папками не розрізняє в імені великі та малі літери.

Російські літери неправильно читаються деякими зарубіжними програмами, тому їх не рекомендується застосовувати в назвах файлів документів, що пересилаються на веб-сайти Інтернету і по електронній пошті.

Файл, як правило, має розширення, або тип. Розширення імені файлу - послідовність символів для ідентифікації типу файлу [1] . Розширення відокремлюється крапкою від імені файлу і зазвичай складається з трьох-чотирьох символів (англійських букв). Так, в імені файлу академія.txt розширенням є txt, після розширення крапка не ставиться. Допустима запис імені і розширення великими та малими буквами. Широко застосовуються розширеннями імен файлів є такі:

doc (англ, document) - документи з форматуванням тексту, зокрема створені програмою Word;

txt - файли простого тексту, в яких шрифт і абзаци мають однаковий вигляд, не форматуються, немає малюнків; зокрема, це файли, створені стандартною програмою Блокнот;

ехе - файл програми (англ, executable - виконуваний). Операційна система при спробі видалення файлу з розширенням ехе попереджає, що файл є програмою і без нього не все буде працювати; mp3, wav - звукові записи avi - аудіо- та відеофайли; htm, html - файли веб-сторінок Інтернету; gif, jpg, bmp, tiff - графічні файли з малюнками; dll - "динамічна бібліотека", файл з частиною програми, що завантажується в пам'ять, коли з'являється необхідність в цій частині;

tmp - тимчасовий (англ, temporal) файл, який створюється операційною системою або програмою на період обробки документа або роботи програми, після закінчення роботи видаляється, але іноді залишається через неправильне завершення або збою програми.

З розширення імені операційна система встановлює асоціацію файлу з прикладної програмою, що працює на комп'ютері з таким типом файлів, запускає необхідну програму і завантажує запропонований файл.

Операційна система зберігає асоціації розширень файлів в списку, який поповнюється після установки нової програми, яка працює з файлами конкретного типу. Наприклад, але розширення doc може позначатися асоціація - відкривати файл за допомогою програми Word або, якщо програма Word не встановлена, за допомогою програми WordPad.

В принципі можна написати в імені файлу будь-яке розширення, перейменувати взагалі без розширення: дані не ушкодяться, проте неправильне розширення завадить операційній системі і програмою, яка працювала з файлом, дізнатися і відкрити його.

Є файли, які мають однакове ім'я, але різні розширенням: наприклад, winrar.exe - програма архівації (стиснення) файлів, winrar.hlp - файл довідки до програми, winrar.cnt - файл змісту довідки.

Шаблон імен файлів задає умову на ім'я і розширення файлу і застосовується в командах для опису групи файлів зі схожими іменами, що задовольняють задається умовою.

Коли ім'я файлу невідомо точно або необхідно підібрати групу файлів зі схожими, але не повністю співпадаючими іменами, застосовують шаблон імені з підстановочних знаками. Знак "зірочка" - "*" - в шаблонах імен замінює будь-який залишився до кінця імені кількість символів або їх відсутність. Знак питання - "?" - Позначає один символ.

Приклади шаблонів імен файлів:

• • *. * - Означає всі файли;
• • * .txt - шаблон для файлів, що мають однакове розширення імені txt;
• • Протокол * .doc - шаблон, якому відповідають файли з однаковим початком імені "протокол" і розширенням doc. Наприклад: протокол .doc, протокол2.бос, Протокол допроca.doc, Протокол заседанія.doc і Протокол разногласій.doc;
• • справа ??. Doc - шаблон для файлів, ім'я яких має однаковий початок "справа", потім два будь-яких символу і розширення doc. Наприклад: дело3l.doc, дело_8.dос, але не підходять файли дело.doc, справа 306.doc і дело_235.dос.

Каталог (папка) - пойменований список групи файлів (з їх іменами і властивостями) і вкладених папок, доступний користувачу за допомогою команд операційної системи. В операційній системі MS DOS використовувався термін "каталог", в операційній системі Windows частіше використовується термін "папка". У подальшому викладі використовуються обидва терміни.

В операційних системах Windows для імені папки справедливі ті ж правила, що і для файлів (не більше 256 літер або цифр). Панка не має розширення імені, все ж іноді в її імені Стандартна точка для наочності.

Каталог займає строго певне місце в ієрархічній організації файлової системи, причому крім списку файлів може додатково містити вказівку на каталог нижчого рівня (підкаталоги).

Дерево файлів (дерево каталогів) - структура каталогів, підкаталогів і файлів на диску, яка вказує розташування файлів в каталогах і підкаталогах, підкаталогів в каталогах. Логічна підпорядкованість графічно зображується деревом з однією вершиною, званої кореневим каталогом, або папкою диска, і розгалуженням (рис. 4.3, а). У кожну точку розгалуження входить тільки одна гілка від "батьківської" папки (каталогу), а виходити можуть кілька в нижчестоящі папки ( "дочірні", підлеглі каталоги). З папки можна виходити на рівень вгору - до вищої папку. У загальній групи файлів і папок є тільки один вищий (батьківський) каталог, в якому вони записані. При переході до підлеглих папок вниз гілки тільки розходяться і ніколи не перетинаються.

ОС з графічним інтерфейсом, така як Windows, показує папку в дереві каталогів значком у вигляді канцелярської папки (рис. 4.3,6 ), а відкриває як вікно зі значками та іменами вкладених файлів і папок.

Шлях до файлу - вказівка диска і послідовності папок (каталогів) до доступу до файлу. Шлях починається від імені диска (верхній рівень), що відкриває кореневу пап-

Мал. 4.3. Варіанти зображення ієрархії каталогів:

а - дерево каталогів (без файлів); б - Провідник Windows (папки з вкладеними підпапки розорюються значком )

ку диска і позначається однією англійською буквою з двокрапкою (наприклад, диск D :, а коренева папка D :), і йде вниз по дереву каталогів з перерахуванням імен вкладених папок через косу риску - (зворотний слеш). Жорсткі диски мають імена С :, D: (якщо їх два), ім'я компакт-диска задається наступною латинською літерою - Е :. Букви А і В виділені флоппі-дисководів (А: і В :).

Повне ім'я файлу (в Windows) - запис імені файлу і розширення з попереднім шляхом до файлу в вигляді послідовності імен каталогів, розділених косою рисою. Наприклад, ім'я D: ПісьмаМоскваМеріяЗаявленіе.dос означає, що від папки диска D :, пройшовши папки Листи, Москва, Мерія (див. Рис. 4.3, б) можна побачити і відкрити файл Заявленіе.doc. Файл повинен мати унікальну назву у своїй папці, хоча б одним символом відрізняється від імен інших файлів папки.

Ієрархічність широко використовується в структуруванні інформації, зберіганні в базах даних, довідкових системах, сайтах. Ієрархічно організовані не тільки каталоги, по і меню команд у вікнах програм.

Файлова система - частина операційної системи, що забезпечує запис і читання файлів на дискових носіях. Вона визначає логічну структуру при збереженні даних в файлах на диску, іменування (ідентифікацію) та відповідні відомості файлу (управління доступом до файлів). В операційних системах Microsoft застосовуються файлові системи FAT і NTFS (New Technology File System).

Файлова система FAT отримала назву від методу, який застосовується для організації файлів, - таблиця розміщення файлів (File Allocation Table, FAT). Таблиця розміщення файлів створюється при форматуванні диска і знаходиться на ньому в строго визначеному місці. За будовою ЕАТ аналогічна змісту книги, операційна система використовує її для пошуку файлів і визначення їх місця розташування на магнітному диску.

Покращена файлова система NTFS забезпечує високий рівень швидкодії і безпеки даних, а також недоступні версіями файлової системи FAT можливості: обмеження на доступ до файлів і каталогів (опис безпосередньо в таблиці прав користувача по роботі з даним об'єктом), шифрування, стиснення. У разі збою цілісність файлової системи відновлюється за допомогою контрольних даних.

Властивості файлу. Кожен файл складається з вмісту, а описується властивостями (атрибутами, особливостями, ознаками), що виділяють файл з безлічі інших файлів.

Атрибути файлу - записані властивості файлу: ім'я файлу і тип вмісту; дата і час створення; розмір файла; ім'я власника файла; права і метод доступу до файлу. Метод доступу описують атрибути: тільки читання, архівний, прихований, системний. Ці чотири атрибута мають буквені позначення.

А - архівний файл (archive). Ознака того, що файл підлягає внесенню до резервного архіву, тобто створений або змінювався і програма резервування повинна помістити його на носій (стрічку стримера або мережевий диск).

R - тільки читання (read only). Файл не підлягає редагуванню. Деякі текстові редактори знімають атрибут R і правлять файл без попередження.

Н - прихований файл (hidden) - не включається в стандартні операції файлової системи. Тимчасові і службові файли операційної системи не відбиваються з вікна папки, щоб їх випадково не видалити. Як захист від виявлення приховуваних документів атрибут марний.

S - системний файл (system) - належить операційній системі, видаляти і змінювати цей атрибут не рекомендується, а в сучасних операційних системах - це не просто.

При спробах зміни і видалення файлів з атрибутами R, Н, S система попереджає користувача про важливому властивості файлу. Відобразити, встановити і зняти атрибути файлу можна в програмі управління файлами, наприклад файловому менеджері Total Commander.

Властивості файлу в папці операційної системи Windows виводить відповідна команда (див. Приклад відображення властивостей файлу на рис. 4.4).

Щоб зберігати і відкривати файл, операційна система повинна записати його дані на диск і зареєструвати в папці ім'я, властивості і розміщення файлу. Прийнято говорити, що "файл знаходиться в папці", па насправді вона зберігає список файлів, їх властивостей і показує значки файлів у вікні. Самі дані з файлів даної папки фізично можуть зберігатися в різних місцях диска, в панку записані тільки імена, властивості і адреси.

Робота з файлами і папками полягає в їх створенні, перегляді і редагуванні вмісту, перейменування, копіювання, переміщення, видалення, а також зраді

Мал. 4.4. Вікно властивостей файлу

ванні атрибутів файлу. Операції виконуються командами операційної системи за допомогою миші і вибору в меню.

Створення папки і файлу можливо в будь-якій папці, починаючи з папки диска. Створення файлу проводиться в певній програмі. При збереженні файлу його дані записуються по можливості в сусідні кластери (області диска з кількох сусідніх секторів). У таблиці розміщення файлів диска ці кластери позначаються як зайняті. В папці записуються властивості файлу (ім'я, розмір, дата, час, атрибут і ін.) І адреса першого кластера файла. Після кожного нового редагування файлу його дані перезаписувати на новому місці диска, а в тій же папці змінюється запис адреси.

При копіюванні папки її ім'я заноситься у відповідне місце таблиці диска, при копіюванні файлу колишні записи залишаються на місці, а на вільному місці диска або іншому диску з'являються копії даних і, як при створенні файлу, запису в зазначеній папці.

Переміщення папки виробляє зміна відповідних записів про папці диска.

Переміщення файлу в папку того ж диска залишає дані на тому ж місці, а в папці надходження файлу з'являється нова реєстраційна запис імені і властивостей файлу. Переміщення файлу на інший диск призводить до запису даних заново, а на колишньому диску в таблиці розміщення файлів кластери файлу позначаються як вільні.

Перейменування файлу і каталогу (папки) змінює запис імені.

Видалення файлу. У таблиці розміщення файлів на диску ( "змісті") кластери, які займав видаляється файл, позначаються як вільні. Самі дані файлів не затираються, поки не відбудеться запис нового файлу на місце, що звільнилося.

Перегляд вмісту файлу. Відкрити файл для перегляду можна, як правило, за допомогою тієї програми, в якій він створений. Але програми-переглядачі показують вміст файлу, хоча і не дозволяють редагувати, змінювати. Деякі файли можна відкривати і іншими програмами. Наприклад, текстові файли, створені в простих редакторах WordPad, Блокнот, можна відкривати в редакторі Word. Веб-документи Інтернету відкриваються в программах- браузерах, які їх не створювали.

Крім операцій з файлами засобами внутрішніх команд операційної системи, до файлів застосовують операції архівування, дефрагментації і конвертації за допомогою спеціальних зовнішніх програм.

Архівація файлу - стиснення записів даних, що зберігаються в файлі, в архівний файл меншого розміру. Виконується програмами-архіваторами. Операційні системи працюють із архівними файлами так само, як зі звичайними файлами.

Фрагментація файлу - розподіл записів файлу па диску в несуміжних, несоседних кластерах, якщо на диску недостатньо суцільного вільного місця. Фрагментація збільшує час доступу до даних, оскільки при читанні і запису доводиться переступати через кластери жорсткого диска, зайняті іншими файлами. Для усунення фрагментації проводять дефрагментацію в безперервні послідовності кластерів за допомогою службових програм.

Конвертація файлів - перетворення, видозміна даних програмами, щоб представити їх в іншому вигляді при незначній зміні самої інформації для умов подальшої обробки. Програми можуть відкривати файли з інформацією різного формату: текстової, табличної, графічної або іншої і зберігати в файлах різного типу.

Курс:   Опепраційні системи та програмне забезпечення

Група № 6, курс 2

Викладач: Замура Олександр Васильович

Дата проведення заннятя за розкладом - 02, 09 вересня 2020 р

Урок № 01 - 02

Тема:   класифікацію операційних систем;

Існує кілька схем класифікації операційних систем. Нижче наведена класифікація по деяких ознаках з погляду користувача.

Реалізація багатозадачності

По числу одночасно виконуваних завдань операційні системи можна розділити на два класи:

• багатозадачні (Unix, OS/2, Windows);
• однозадачні (наприклад, MS-DOS).

Багатозадачна ОС, вирішуючи проблеми розподілу ресурсів і конкуренції, повністю реалізує мультипрограмний режим відповідно до вимог роздягнула "Основні поняття, концепції ОС".

Багатозадачний режим, що втілює в собі ідею поділу часу, називається що витісняє (preemptive). Кожній програмі виділяється квант процесорного часу, після закінчення якого керування передається іншій програмі. Говорять, що перша програма буде витиснута. У режимі, що витісняє, працюють користувальницькі програми більшості комерційних ОС.

У деяких ОС (Windows 3.11, наприклад) користувальницька програма може монополізувати процесор, тобто працювати в режимі, що не витісняє. Як правило, у більшості систем не підлягає витисненню код властиво ОС. Відповідальні програми, зокрема завдання реального часу, також не витісняються. Більш докладно про це розказано в лекції, присвяченої плануванню роботи процесора.

По наведених прикладах можна судити про приблизність класифікації. Так, в ОС MS-DOS можна організувати запуск дочірнього завдання й наявність у пам'яті двох і більше завдань одночасно. Однак ця ОС традиційно вважається однозадачною, головним чином через відсутність захисних механізмів і комунікаційних можливостей.

Підтримка багатокористувацького режиму

По числу одночасно працюючих користувачів ОС можна розділити на:

• однокористувацькі (MS-DOS, Windows 3.x);
• багатокористувацькі (Windows NT, Unix).

Найбільш істотна відмінність між цими ОС полягає в наявності в багатокористувацьких системах механізмів захисту персональних даних кожного користувача.

Багатопроцесорна обробка

Аж до недавнього часу обчислювальні системи мали один центральний процесор. У результаті вимог до підвищення продуктивності з'явилися багатопроцесорні системи, що складаються із двох і більше процесорів загального призначення, що здійснюють паралельне виконання команд. Підтримка багатопроцесування є важливою властивістю ОС і приводить до ускладнення всіх алгоритмів керування ресурсами. Багатопроцесорна обробка реалізована в таких ОС, як Linux, Solaris, Windows NT, і ряді інших.

Багатопроцесорні ОС розділяють на симетричні й асиметричні. У симетричних ОС на кожному процесорі функціонує те саме ядро, і завдання може бути виконана на будь-якому процесорі, тобто обробка повністю децентралізована. При цьому кожному із процесорів доступна вся пам'ять.

В асиметричних ОС процесори нерівноправні. Звичайно існує головний процесор (master) і підлеглі (slave), завантаження й характер роботи яких визначає головний процесор.

Системи реального часу

У розряд багатозадачних ОС, поряд з пакетними системами й системами поділу часу, включаються також системи реального часу, що не згадувалися дотепер.

Вони використаються для керування різними технічними об'єктами або технологічними процесами. Такі системи характеризуються гранично припустимим часом реакції на зовнішню подію, протягом якого повинна бути виконана програма, що управляє об'єктом. Система повинна обробляти дані, що надходять, швидше, ніж вони можуть надходити, причому від декількох джерел одночасно.

Настільки тверді обмеження позначаються на архітектурі систем реального часу, наприклад, у них може бути відсутня віртуальна пам'ять, підтримка якої дає непередбачені затримки у виконанні програм.

Навчальна програма курсу (по модульній системі)  Обслуговування обладнання інформаційних систем

Операційні системи та програмне забезпечення. 

Модуль ООІ та ПЗ-2.3. Встановлення, налагодження та підтримка програмного забезпечення 

ООІ та ПЗ-2.3.1 Встановлення, налагодження та обслуговування системного програмного забезпечення Знати: класифікацію операційних систем; інтерфейси та файлові системи операційних систем; структуру та порядок установлення операційних систем; порядок встановлення, налагодження та оновлення драйверів; організацію даних в операційних системах; управління дисками, файлами та теками; порядок налагодження та обслуговування. Уміти: інсталювати операційні системи під керівництвом оператора з обробки інформації та програмного забезпечення вищої кваліфікації або керівника підрозділу; здійснювати налагодження інтерфейсу в операційних системах; встановлювати та оновлювати драйвери пристроїв; працювати з об'єктами файлової системи; встановлювати оновлення для операційних систем; встановлювати, налагоджувати, забезпечувати роботу окремих компонентів та конфігурацій операційних систем; виконувати операції з об'єктами; підтримувати установлене системне програмне забезпечення 

ООІ та ПЗ-2.3.2 Використання сервісного програмного забезпечення для продуктивної роботи ПК Знати: порядок установлення сервісних програм; помилки в роботі компонентів ПК та їх усунення. Уміти: встановлювати сервісні програми; здійснювати тестування вузлів обладнання або окремих елементів ПК та периферійного обладнання; створювати, відновлювати файли з резервованих копій; здійснювати відновлення видалених та пошкоджених розділів та файлів; використовувати програми емуляції оптичних дисків; створювати завантажувальні диски з дистрибутивом ОС; використовувати завантажувальну дискету або флеш-накопичувач для відновлення завантажувальних файлів 

ОС ООІ та ПЗ-2.3.3 Забезпечення захисту інформації на комп'ютерному обладнанні та у локальних мережах Знати: види загроз та рівні небезпеки інформаційних систем; захист інформації в інформаційних системах; порядок встановлення та налагодження антивірусного програмного забезпечення. Уміти: інсталювати та використовувати програми для антивірусного захисту; здійснювати оновлення антивірусних баз; у межах своєї компетенції забезпечувати захист інформації на комп'ютерному обладнанні та у локальних мережах 

ООІ та ПЗ-2.3.4 Підтримка, встановлення та налагодження прикладного програмного забезпечення Знати: порядок встановлення, налагодження та підтримку прикладного забезпечення: загального та спеціального призначення; порядок створення, розархівування, редагування та відновлення файлів архіву. Уміти: встановлювати та налагоджувати прикладне програмне забезпечення; інсталювати та використовувати програми для архівування та розархівування інформації; відновлювати пошкоджені архіви